УЗД паращитовидних залоз є найбільш доступним методом візуалізації, що дозволяє отримати велику кількість інформації для прийняття рішення про тактику втручання. Як і при всіх варіантах морфологічної діагностики, при УЗД незмінені паращитовидні залози візуалізувати вкрай складно.

Гіперплазовану тканину  паращитовидної залози  важко відрізнити від навколишньої тканини щитовидної залози.

За допомогою УЗД можна визначити кількість збільшених паращитовидних залоз, їх лінійні розміри і розрахувати об’єм залози.
За даними морфологічних досліджень великі лінійні розміри (понад 1 см у будь-якій з площин) і великий об'єм залози (більше 0,5 см3) з високою ймовірністю узгоджуються з моноклональним ростом. У такому випадку потрібно виконання паратіреоідектоміі. Так само ймовірність вузлового росту і необхідності оперативного втручання збільшує при неоднорідній структурі залози.

Із застосуванням доплерографії можна орієнтовно оцінити кровопостачання
залози, яке побічно відображає її функцію і проліферативні процеси. Групою вчених з Японії під керівництвом Onoda було встановлено зв'язок між інтенсивністю кровотоку в залозі за даними доплерографії з вірогідним типом морфологічних змін у залозі. При цьому зі збільшенням інтенсивності кровопостачання значно збільшується ймовірність моноклонального росту.

Обстеження паращитовидних залоз обов’язкове при двобічному уролітіазі – оскільки підвищення їх функції може призводити до утворення каменів в сечових шляхах в наслідок підвищеної концентрації кальцію в сечі

Покази до УЗО паращитовидних залоз

• підвищена спрага, постійні запори.
• поліурія (виділення великої кількості сечі).
• сечокам'яна хвороба.
• наявність кальцифікатів(звапнень) в тканинах різних органів: у нирках, підшлунковій залозі, а також у скелетних м'язах.
• судоми (судороги).

Підготовка УЗД паращитовидної залози

УЗД паращитовидної залози не вимагає будь-якої підготовки з боку пацієнта.